АНАЛІЗ ЗАСВІТЛЕНОСТІ НІЧНОГО НЕБА

А. І. Азамат, 11 клас, Криворiзька НВК №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – багатопрофільний ліцей», Дніпропетровська обл.
Науковий керівник: Л.П. Баланенко

Педагогічний керівник: Л.П. Баланенко

Розвиток інфраструктури сучасних міст, зростання загальної освітленості великих міст та забруднення повітря атмосфери впливає на вид зоряного неба. У великих промислових містах майже не дивляться вночі на небо, бо навіть за гарної погоди кількість видимих зір дуже мала. Тому українські астрономи і аматори у 2011 році приєдналися до проекту Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) – «Великий міжнародний підрахунок зір».

Засвітленість атмосферного повітря, особливо в промислових містах, достатньо велике, через розвинуту цивілізацію та забрудненість повітря. Тому дана тема є давно і постійно досліджуваною, проте результати дослідів різняться, уточнюються і тому тема освітленості нічного атмосферного повітря завжди буде актуальною.

Метою даної роботи є:

дослідити наявність проблеми світлового забруднення повітря у промислових містах;

1. адаптувати методику аналізу відносної кількості видимих зір, запропоновану НАСА для визначення рівня світлового забруднення нічного неба;

2. проаналізувати засвітленість повітря за відносною кількістю видимих зір у сузір’ї;

3. визначити зоряну величину найслабшої зорі, яку можна спостерігати у досліджуваній місцевості.

Актуальність:  Штучне забруднення атмосфери є результатом діяльності промислових підприємств, транспортних засобів, утилізації побутових відходів, тому в промислових містах не спостерігають зоряне небо. Запропонований метод дослідження освітленості нічного неба за видимою кількістю зір у сузір’ї дає можливість визначити рівень забруднення повітря й визначити місце найбільш сприятливе для проведення астрономічних спростережень.

Отримані результати:

Було розглянуто методи оцінки засвітленості атмосфери;

Проаналізована відносна кількість видимих зір у сузір’ї Цефей, визначено, що рівень світлового забруднення атмосфери складає більше 50%.

Визначена найменша зоряна величина, яку можна спостерігати в місті, вона дорівнює +4,77^m, хоча людина повинна бачити зорю з найменшою зоряною величиною +6^m (а такі зорі присутні в сузір’ї Цефей)

Було визначено район міста, в якому найкраще проводити нічні астрономічні спостереження.

Висновки. Отримані дані свідчать про те, що засвітленість та забрудненість у місті становить біля 50%, а у зоряних величинах – більше ніж 1^m, що відповідає тисячам зір, які ми не можемо побачити там навіть за найкращих погодних умов.

Проведене дослідження є початком великої роботи та його потрібно продовжити, а саме провести спостереження у всіх районах міста й зібрати більшу кількість даних спостережень, врахувати більшу кількість факторів, які впливають на вид нічного неба.

Перелік посилань:

1. Гранкин К.Н. Анализ засветки в КрАО. – 2009. [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://astrotourist.info/analiz-zasvetki-v-krao
2. Берлянд М.Е. Исследование атмосферной диффузии и загрязнения атмосферы // М. Е. Берлянд / Современные исследования Главной Геофизической обсерватории. Т. 2. – СПб. : Гидрометеоиздат, 2001 – с. 117-145.
3. Бибиков Е.К. Астроклимат и эффективность телескопов // Е.К. Бибиков, В.У. Климик и др. – Л. : Наука, 1984. − С.69-71.