МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІНИ ПОЛОЖЕННЯ ЗІР ВНАСЛІДОК ВЛАСНОГО РУХУ

К.В. Худенко, 10 клас,  Ліцей "Наукова зміна", м. Київ

Науковий керівник: О.М. Венгер 

Педагогічний керівник: О.М. Венгер 

Протягом багатьох століть панували погляди, згідно з якими зоряне небо вважалося вічною і незмінною кришталевою сферою, за межами якої знаходилося житло богів. В кінці 16 ст. італійський астроном Джордано Бруно вчив, що зірки – це далекі тіла, подібні до нашого Сонця. На початку 20 ст., особливо після 1920, відбувся переворот у наукових уявленнях про зірки. Їх почали розглядати як фізичні тіла; стали вивчатися і будова зірки, умови рівноваги їх речовини, джерела енергії.

Мета роботи:

1. Поглибити уявлення про кінематику зірок;
2. 3’ясувати вплив власних рухів зірок на зміну вигляду зоряного неба протягом тривалих проміжків часу.

Актуальність: Моя програма  виводить місцезнаходження зірок й зміну вигляду сузіря при введені в неї данних про положення зір та їх власний рух. Ця програма дуже важлива в певних астрономічних проектах. Наприклад, при запуску космічної станції до певної зорі (для перевірки на можливість існування на екзопланеті , що знаходиться біля данної зорі, життя) за допомогою неї можна вирахувати положення зорі на момент прибуття космічного аппарату.

Отримані результати:

1. Через 10 000 років контури сузіря суттєво не зміняться.
2. Через 1 млн. років зовнішній вигляд сузіря буде найбільше відрізнятися від сучасного. І зовсім не буде схожий на  наш улюблений образ.
3. Написана програма, що вираховує координати зір через певний час.

Висновки:

Використовуючи знання про власні рухи зірок, ми можемо визначити положення певної зорі чи певного сузір’я в певний момент часу й використати це у астрономічних проектах. Бачимо, що великі космічні проекти , які зв’язані з зорями,  будуть використовувати знання про власну швидкість зір, так як , щоб прибути до місця близького до зорі потрібно витратити багато часу – й зоря змінить своє положення.

Перелік посилань:

1. Бакулин П.И. и др. Курс общей астрономии. М.: Наука, 1983
2. Климишин И.А. и др. Астрономия. М.: Просвещение, 1983.
3. Климишина І. А. та Корсунь А. О. Астрономічний енциклопедичний словник — Львів 2003.